ТПП УКРАЇНИ ІНІЦІЮВАЛА ВНЕСЕННЯ ПОПРАВОК ДО ЗАКОНОПРОЕКТУ ПРО ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ТА ВИМОГИ ДО ОРГАНІЧНОГО ВИРОБНИЦТВА
24.01.2017 00:00
Законопроект зачіпає відносини у сфері виробництва, обігу та маркування продукції харчової промисловості, яка пройшла екологічну сертифікацію згідно вимог міжнародного стандарту ISO 14024 з метою застосування екологічного маркування. Зокрема, забороняючи застосування позначень і написів «екологічний», «еко» (статті 4, 32, 37) та надаючи виробникам право розміщувати екологічне маркування на продуктах рослинного та тваринного походження, сільськогосподарській продукції, харчових продуктах (у тому числі необроблених) та кормах виключно у разі, якщо така продукція була отримана в результаті органічного виробництва (ч. 8 ст. 32). Цим самим спричиняє суперечність у розумінні правильності застосування при маркуванні продукції позначень та написів «екологічний», «еко», як елементу екологічного маркування та суперечить нормам права ЄС.
Системи органічної та екологічної сертифікації і маркування - це різні системи, що регулюються різними нормативними документами, є різними за своїми вимогами до продукції, органів сертифікації та методів оцінювання. Розробником законопроекту не враховано, що в Україні вже понад 15 років розвиваються системи органічної та екологічної сертифікації відповідно до вимог міжнародних та європейських стандартів. Ринок екологічно сертифікованої продукції в групі харчових продуктів є сформованим, українські товаровиробники-користувачі екологічних сертифікатів та маркування успішно експортують свою продукцію на ринки ЄС та до інших країн світу. На даний час екологічне маркування, включаючи позначення та написи «екологічний», «еко» застосовують виробники харчової продукції, які підтвердили екологічні переваги своєї продукції та її відповідність вимогам екологічних критеріїв шляхом проходження екологічної сертифікації відповідно до ДСТУ ISO 14024:2002 (ISO 14024:1999, IDT) Екологічні маркування та декларації. Екологічне маркування типу I. Принципи та методи.
Впровадження обмеження щодо застосування екологічного маркування, включаючи позначення та написи «екологічний», «еко» відносно продуктів харчової промисловості в Україні безпідставно обмежує права українських товаровиробників-користувачів екологічних сертифікатів та маркування (особливо враховуючи, що ринок органічної сировини не настільки розвинутий для забезпечення виробників харчових продуктів органічною сировиною у достатньому обсязі). Тобто, це може спричинити неправомірне обмеження конкуренції, що є порушенням Конституції України, Господарського кодексу України, Закону України «Про захист економічної конкуренції». Зокрема, вказані положення законопроекту не відповідають Регламенту Європейського Парламенту та Ради від 25 листопада 2009 року N 66/2010/ЄС про знак екомаркування Європейського Союзу, який не встановлює вимогу щодо органічного походження (і відповідної сертифікації) у якості критеріїв для застосування екологічного маркування відносно харчових і кормових продуктів, а також необроблених сільськогосподарських продуктів.
Також автором законопроекту не були враховані результати досліджень, проведених в ЄС, на підставі яких було обґрунтовано можливість включення харчових продуктів і кормів у схему екологічного маркування ЄС. На підставі цих досліджень Радою ЄС з екологічного маркування у березні 2012 року було прийняте рішення про доцільність розширення схеми екологічного маркування ЄС на харчові та кормові продукти. Відповідно до висновку Ради Європейського Союзу з екологічного маркування щодо екологічного маркування для харчової та кормової продукції, Рада рекомендує не відхиляти можливість розробки екологічних критеріїв для продуктів харчування, напоїв та кормів, а тимчасово відкласти цей процес до здійснення повторної оцінки перешкод, визначених дослідженням доцільності, опублікованих у 2013 році в «Communication of Sustainable Food». Рада також звертається до Європейської Комісії з проханням зробити висновки з проведеного дослідження доцільності, враховуючи можливу роль екологічного знаку ЄС в рамках ширшої стратегії ЄС щодо продуктів харчування на найближчі роки, особливо на фоні розробок методологій та інших інструментів для точної оцінки екологічного впливу продукції (включаючи екологічний слід продукту).